people: eliseevmm
This data as json
| slug | url | name | name_override | photo | photos_json | category | call_sign | rank | position | unit | place_of_birth | place_of_death | awards | bio | age | dob | dod | date_of_birth | date_of_death | fields_json | raw_html_path | hydrated | first_seen | last_seen |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| eliseevmm | https://irpinmemory.org/p/eliseevmm/ | Єлісєєв Микола Миколайович | civilian | Народився 31 березня 1953 року в Луганську. Однак дитинство минуло в Ірпені, куди родина Єлісєєвих переїхала відразу після народження сина. 69-річний Микола Єлісєєв загинув 22 травня 2022 року. Освіта: навчався в ірпінській загальноосвітній школі № 2, затим закінчив енергетичний технікум. Працював у Києві на авіазаводі, де займався налагодженням апаратури. Одружився, його дружина також працювала у столиці, хіміком в Інституті проблем екології і енергозбереження. У 1977 році в сім’ї народилася донька Катерина, єдина їхня дитина. Микола Миколайович вів тихе, спокійне життя. Окрім роботи й домашніх справ охоче займався фотографією — любив фотографувати людей і природу. Добре знався на фототехніці, мав кілька фотоапаратів, власноруч проявляв плівку. Коли в Україні почалося повномасштабне вторгнення, він перебував в Ірпені. Попри дуже неспокійну й небезпечну ситуацію в місті, яке день за днем із важкої артилерії знищували росіяни, не хотів нікуди виїжджати, говорив, що тут його оселя і він не готовий її залишити й шукати куток по чужих людях. Тож хоч як донька просила батька евакуюватися, він твердо стояв на своєму, хоч і мешкав у квартирі на четвертому поверсі. Микола Миколайович навіть у важких умовах давав собі раду, наважувався виходити в місто, аби отримати гуманітарну допомогу — продуктові набори. Щоправда, зв’язок із ним був дуже слабкий, не завжди до нього можна було додзвонитися, аби пересвідчитись, що з ним усе гаразд. На превеликий жаль, побоювання рідних не виявилися безпідставними. Зі слів доньки Катерини, батько загинув під час бомбардування фосфорними бомбами. Тоді влучило в його дім, постраждали сусіди, квартира яких згоріла разом із ними (трагедія сталася так швидко, що бідні люди не встигли навіть вибратися з вогню). Подібна доля спіткала й Миколу Миколайовича, хоча подробиць того, як це сталося, рідні й досі не мають. «Мені зателефонували, що батько зі старенькою жінкою лежать на вулиці, чорні, обвуглені. І ніхто їх не ховає, бо немає такої можливості», — розповідає Катерина. Тіла загиблих пролежали так два тижні, поки в місто не зайшли ЗСУ. «Інформації про точні обставини смерті я не знаю, свідків, як саме те сталося, не було. Квартира батька також постраждала — одна кімната згоріла, хоча інші збереглися», — додає Катерина. Миколу Григоровича та загиблу жінку тимчасово поховали у дворі. Згодом, коли рідні змогли приїхати в місто, було проведено ексгумацію, Миколу Єлісєєва поховали на ірпінському міському кладовищі. | 69 років | 31.03.1953 | 22.05.2022 | 1953-03-31 | 2022-05-22 | /app/storage/irpinmem/pages/e/eliseevmm.20260725T181216Z.html | 1 | 2026-07-25T18:12:17.987267+00:00 | 2026-08-15T22:42:45.291667+00:00 |