people: dubovichvv
This data as json
| slug | url | name | name_override | photo | photos_json | category | call_sign | rank | position | unit | place_of_birth | place_of_death | awards | bio | age | dob | dod | date_of_birth | date_of_death | fields_json | raw_html_path | hydrated | first_seen | last_seen |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| dubovichvv | https://irpinmemory.org/p/dubovichvv/ | Дубович Володимир Володимирович | civilian | Народився в 1960 році на Київщині. Загинув 28 березня 2022 року в 61-62-річному віці від уламкового поранення під час воєнних дій в Ірпені. Освіта: окрім загальноосвітньої, закінчив музичну школу, грав на баяні. Служив в Афганістані. Отримав поранення, був госпіталізований. Загалом пробув в Афганістані десять років. Однак після закінчення служби пенсії ветерана війни не отримував, адже загубив документи. Повернувшись в Україну працював в одному з Будинків культури. На якийсь час поїхав до росії на заробітки — у Геленджику був водієм маршрутки. Дітей у Володимира Дубовича не було, як і рідних братів та сестер. В Ірпені прожив останні пʼятнадцять років. Там і познайомився з Оленою Іванівною Гусєвою, яка стала йому громадянською дружиною. Працював різноробочим, мав золоті руки — займався електрозварюванням, добре розбирався в електриці та в автомобілях. Допомагав по дому, залюбки із жінкою висаджував квіти. На момент початку повномасштабного вторгнення росії в Україну разом із Оленою Іванівною перебував в Ірпені, у своїй хатинці на вулиці Паламарчука, що в центрі міста. Як і в інших районах, той росіяни також нещадно обстрілювали з важкої артилерії. Володимир Дубович, отримавши «загартування» воєнними діями в Афганістані, не панікував і не боявся. Натомість допомагав іншим людям — мчав до постраждалих пожежі тушити, відгукувався на прохання людей — знайомих і незнайомих, заспокоював свою жінку. Під час обстрілів Володимир Володимирович та Олена Іванівна перебували в будинку — в підвал не спускалися. 28 березня вночі стався сильний вибух, від його удару повилітали вікна. «Ми в ті дні, бачачи, що ситуація дуже серйозна, збиралися евакуйовуватися. І якраз надумали їхати, коли прилетіла ракета… Його відразу вбило, уламком у живіт. Він мене затулив собою. Потім на мене стіна впала, то вранці мене витягували люди», — розповідає Олена Гусєва. Жінка з допомогою волонтерів потрапила до обласної лікарні, де два місяці лікувалася після вилучення численних уламків. Володимира Володимировича Дубовича сусіди спершу поховали у дворі, а після деокупації, коли були оформлені необхідні документи, перепоховали на ірпінському міському кладовищі. | ... | 28.03.2022 | 2022-03-28 | /app/storage/irpinmem/pages/d/dubovichvv.20260725T181216Z.html | 1 | 2026-07-25T18:12:17.987267+00:00 | 2026-08-15T22:42:45.291667+00:00 |