home / irpinmem / people

people: budnykir

This data as json

slug url name name_override photo photos_json category call_sign rank position unit place_of_birth place_of_death awards bio age dob dod date_of_birth date_of_death fields_json raw_html_path hydrated first_seen last_seen
budnykir https://irpinmemory.org/p/budnykir/ Будник Іван Русланович   https://irpinmemory.org/wp-content/uploads/2024/08/Будник-Іван.jpg ["https://irpinmemory.org/wp-content/uploads/2024/08/Будник-Іван.jpg", "https://irpinmemory.org/wp-content/uploads/2026/06/Будник-Іван-1.jpg", "https://irpinmemory.org/wp-content/uploads/2026/06/Будник-Іван-2.jpg", "https://irpinmemory.org/wp-content/uploads/2026/06/Будник-Іван-3.jpg"] military       стрілець — помічник гранатометника       Народився в місті Буча, потім родина Будників переїхала в село Гарностайпіль Вишгородського району Київської області. Там Іван навчався у місцевій загальноосвітній школі, закінчив 11 класів, після чого вступив до училища в Катюжанці, здобувши професію слюсаря з ремонту автомобіля (третього розряду), машиніста автомобільного крану (четвертого розряду), водія автомобільних засобів категорії В і С. Жити власним життям переїхав у місто Ірпінь, де працевлаштувався двірником у комунальному підприємстві «Ірпіньзеленбуд». Мати Івана Будинка — Наталія — була домогосподаркою, батько — Руслан Анатолійович — працював лісником у Горностайполі, потім теж перебрався до міста Ірпінь, влаштувався водієм у міську поліклініку, що на вулиці Садовів. На сьогодні батьків Івана Будника уже немає серед живих. Тато помер у 2024 році, мати — на 10 років раніше. Своєї родини Іван Русланович не створив. Його пам’ятають як тихого, спокійного, доброзичливого чоловіка. За свої старання та успіхи він мав багато грамот і відзнак як зі школи, так і з роботи. Іван Будник брав участь в Антитерористичній операції у 2014 році. Через рік повернувся додому та знайшов роботу механіком. Коли почалося повномасштабне вторгнення росіян до України, чоловік перебував в Ірпені. Звідси із перших днів війни його й призвали знову стати на оборону нашої держави. На фронті Іван Русланович був стрільцем — помічником гранатометника, брав участь в обороні Бахмута. Востаннє Іван Будник був удома наприкінці квітня, а 25-го числа його терміново викликали з відпустки. Він загинув 1 травня від мінометного обстрілу в Покровському районі Донецької області. Ті, хто його знали, відгукуються, що він був спокійним, уважним, тактовним, вихованим. Мріяв про власне житло, але не встиг… Побратими виключно тепло і з повагою згадують полеглого захисника. Прощання з Іваном Будником відбулося 10 травня 2024 року в Ірпені. Поховали воїна на Алеї пам’яті захисників України. 30 років 12.09.1993 01.05.2024 1993-09-12 2024-05-01   /app/storage/irpinmem/pages/b/budnykir.20260725T181216Z.html 1 2026-07-25T18:12:17.987267+00:00 2026-08-15T22:42:45.291667+00:00
Powered by Datasette · Queries took 2.045ms