home / irpinmem / people

people: bondarenkovi

This data as json

slug url name name_override photo photos_json category call_sign rank position unit place_of_birth place_of_death awards bio age dob dod date_of_birth date_of_death fields_json raw_html_path hydrated first_seen last_seen
bondarenkovi https://irpinmemory.org/p/bondarenkovi/ Бондаренко Володимир Іванович   https://irpinmemory.org/wp-content/uploads/2024/07/Бондаренко-Володимир.jpg ["https://irpinmemory.org/wp-content/uploads/2024/07/Бондаренко-Володимир.jpg", "https://irpinmemory.org/wp-content/uploads/2024/08/ФОТО2-V20240323114408.jpg", "https://irpinmemory.org/wp-content/uploads/2024/08/ФОТО3-V20240323114408.jpg"] civilian               Народився 21 вересня 1952 року в Гостомелі. 69-річний Володимир Бондаренко загинув 28 березня 2022 р. в Ірпені (згідно зі свідоцтвом про смерть), застрелений у потилицю. Освіта: середня школа № 13 (Гостомель); професійно-технічне училище станкозаводу (Київ), спеціальність: токар; військове училище прапорщиків (Харків), Київський аграрний університет Національної академії аграрних наук України (Київ). Строкова служба в армії, далі — контрактна служба в Афганістані — кілька відряджень. Після Чорнобильської катастрофи займався фермерством у Полтавській області. До Ірпеня переїхав у 2010 році. У 2015 році став головою автогаражного кооперативу АК «Будівельний». У мирному житті захоплювався рибалкою, «полюванням» на гриби. Дуже любив свій будинок, який побудував на гаражах, отож багато чого вмів робити власноруч, сам складав архітектурний план. Мав човен, їздив на Канівське водосховище, у нього восени була відпустка і він зазвичай на два тижні вирушав туди. Марина Палій, заступниця голови гаражного кооперативу, зауважує: «Володимир Іванович мав загострене почуття справедливості, ішов за правду, як кажуть, із “шашками наголо”. Гаражний кооператив організував і захистив, бо багато охочих було на землю, кооператив хотіли прибрати. Приїздили бандюки, Володимиру Бондаренку неодноразово погрожували. Він відстояв інтереси ірпінців — власників машин». Володимир Бондаренко любив читати, особливо психологічну літературу, тож це дозволяло йому краще розумітися з людьми. Коли почалася повномасштабна війна, Марина Палій повідомила синам, Ярославу і Власу, що їхній батько зник. Вони приїхали, відчинили двері в домівку: ні батька, ні його дружини Марини. Собака (алабай) лежала застрелена. Чоловіки собаку поховали. Син Ярослав шукав батька по госпіталях, бо була інформація, що десь розірвалася міна, батька поранило, дружина Марина прибігла на допомогу… Син Ярослав не зміг знайти батька. Марина Палій через пошукову групу в телеграмі знайшла схожого на В. І. Бондаренка чоловіка, позначеного як «невідомий з Ірпеня». Обличчя фактично не було, але була характерна ознака: відсутній один палець. Марина Палій скинула фото сину Бондаренка — Власу: подивись. Син упізнав батька. У Вишгородському морзі знайшли його. Старший син Ярослав поїхав на розпізнання, це справді був батько — Володимир Іванович Бондаренко. Похований Володимир Бондаренко в другій половині травня 2023 року на кладовищі в Ірпені, поруч із дружиною Мариною. У нього залишилися двоє синів і донька. 69 років 21.09.1952 28.03.2022 1952-09-21 2022-03-28   /app/storage/irpinmem/pages/b/bondarenkovi.20260725T181216Z.html 1 2026-07-25T18:12:17.987267+00:00 2026-08-15T22:42:45.291667+00:00
Powered by Datasette · Queries took 1.462ms