people: barievr

This data as json

slug url name name_override photo photos_json category call_sign rank position unit place_of_birth place_of_death awards bio age dob dod date_of_birth date_of_death fields_json raw_html_path hydrated first_seen last_seen
barievr https://irpinmemory.org/p/barievr/ Барієв Ріфат Шукурійович   https://irpinmemory.org/wp-content/uploads/2024/03/Барієв-Ріфат.webp ["https://irpinmemory.org/wp-content/uploads/2024/03/Барієв-Ріфат.webp"] civilian               Народився 20 вересня 1968 року в Самарканді, Узбекистан. 53-річного Ріфата Барієва вбили в місті Ірпінь під час російської окупації Київщини. 25 березня 2022 року він вийшов із дому, що в мікрорайоні СМУ, прямував до магазину «Пчолка». Назад так і не повернувся. Освіта: навчався Ріфат у Києві, у спеціалізованій школі-інтернаті, адже в мами не було свого житла. На вихідні хлопчик приїздив додому. Згодом перебралися в Ірпінь, розмістившись у гуртожитку комбінату «Прогрес». Після школи Ріфат закінчив ПТУ в Коцюбинському, а також продовжив навчання у Бородянці, здобувши спеціальність автослюсаря. Батьки: Барієва Ольга та Барієв Шукурій. Батько займався ремонтом автомобілів. Мама — домашнім господарством і доглядом за дітьми — їх у родині було четверо. Коли Ріфату виповнилося 4 роки — батьки розлучилися і мама з ним та молодшою сестрою Лілією переїхала до України. Власне, то був не просто переїзд, а втеча… Оселились у Ворзелі. Бідували. Мама працювала у Ворзелі в Київському міському будинку дитини ім. М. М. Городецького, там і жили. Згодом перебралися до Ірпеня. Упродовж усього життя Ріфат Барієв працював в Ірпінському ЖЕКу слюсарем-сантехніком та водієм. Був одруженим, став батьком двох дітей — сина Олександра 1993-го і доньки Яни 1997-го року народження. Дружина — Тетяна Барієва, кухар. Ріфат Шукурійович любив природу, рибалку, охоче займався ремонтом різної техніки. Серед друзів був душею компанії, говірким, веселим. Завжди допомагав стареньким, був турботливим і добрим. У день, коли почалася повномасштабна війна — 24 лютого 2022 року — дружина Тетяна поїхала в Київ на роботу, а з Києва її забрали знайомі, і в Ірпінь не повернулася. Ріфат зостався в Ірпені у квартирі з котом, на 5-му поверсі, у районі СМУ. Без діла не сидів. Допомагав людям чим міг, зокрема, вибиратися з міста, охопленого війною. Чому сам не виїхав — на це рідні відповіді не мають. Дружині чоловік казав, що пробує вибратися, проте 2 березня телефонний зв’язок із ним зник. До кінця місяця чоловіка ще бачили біля дому. Родина задіювала волонтерів, шукала Ріфата, щоб вивезти з окупації, але не вдалося… Отже, дружина й діти не знали, що відбувалося з Ріфатом, як і про обставини загибелі й досі не володіють точною інформацією. Зі слів сусідів — коли закінчилася їжа, чоловік пішов до магазину «Пчолка» в надії роздобути там продукти. Дорогою його застрелив снайпер. А 23 березня в будинок влучив снаряд. Згорів увесь пʼятий поверх. Власне, дім постраждав настільки сильно, що згодом був знесений. Ріфат загинув у 53 роки. Його тіло з простріляною головою було доставлене до моргу в м. Боярка. За фактом убивства відкрито кримінальне провадження. Слідство триває. Похований Ріфат Шукурійович під Білою Церквою в селі Великополовецьке біля могил рідних дружини. У скорботі залишилася дружина, двоє дітей та онук. 53 роки 20.09.1968 26.03.2022 1968-09-20 2022-03-26   /app/storage/irpinmem/pages/b/barievr.20260725T181216Z.html 1 2026-07-25T18:12:17.987267+00:00 2026-08-15T22:42:45.291667+00:00