people: баришполець-олександр-володимирович
This data as json
| slug | url | name | photo | call_sign | rank | position | unit | place_of_birth | place_of_death | awards | bio | dob | dod | date_of_birth | date_of_death | fields_json | raw_html_path | hydrated | first_seen | last_seen | name_override |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| баришполець-олександр-володимирович | https://heroes.kyivcity.gov.ua/military-personnel/%d0%b1%d0%b0%d1%80%d0%b8%d1%88%d0%bf%d0%be%d0%bb%d0%b5%d1%86%d1%8c-%d0%be%d0%bb%d0%b5%d0%ba%d1%81%d0%b0%d0%bd%d0%b4%d1%80-%d0%b2%d0%be%d0%bb%d0%be%d0%b4%d0%b8%d0%bc%d0%b8%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%b8%d1%87/ | Баришполець Олександр Володимирович | https://heroes.kyivcity.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/2.png | Ірпінь | Солдат | Водій-електрик 2-го відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів | 82 окрема десантно-штурмова бригада Збройних сил України | село Мотижин Київської області | населений пункт Гончаровка Курської області | Орден За мужність ІІІст | Олександр народився 19 січня 1989 року, у селі Мотижин, на той час Макарівського р-ну. Він народився на велике церковне свято Водохреща, яке за старим календарем відзначалось саме в цей день. Кожне своє день народження Олександр починав із пірнання до лунки, обожнював цю традицію. З 1996 року по 2004 рр. навчався у загальноосвітній школі №237 у міста Києва. У 2007 році закінчив вище професійно-технічне училище №25, де отримав професію плиточника-мозаїста. Олександр з юнацьких років почав працювати у сфері логістики. З 2010 року працював у компанії ТОВ «Автокрісла», спочатку менеджером відділу логістики, згодом був підвищений до начальника відділу. Обожнював автоперегони, мотоспорт, велоспорт, риболовля, футбол. Голвними принципами були мужність, честь, справедливість, гідність, чесність. Життєва позиція: Хто, як не я! Люди закінчуються, але ми повинні стояти до кінця, на захисті своїх дітей! Мирне та світле майбутнє для свого сина та свобода були для Олександра понад усе! У 2024 році був мобілізований до Збройних Сил України, де він приєднався до лав 82 окремої десантно-штурмової бригади (в/ч А2582). Став солдатом взводу безпілотних літальних авіаційних комплексів, першого штурмового десантного батальйону. Під час виконання бойового завдання і захищаючи суверенітет та незалежність України воїн отримав тяжке поранення у результаті ураження саморобним вибуховим пристроєм противника, поблизу населеного пункту Гончаровка, Курської обл., на території РФ. Лікарі боролися за його життя 11 днів. Загинув 3 березня 2025 року в населеному пункті Гончаровка Курської області під час виконання бойового завдання. Похований у селі Ясногородка (Фастівський район, Київська область), Алея Слави. Нагороджений: орденом “За мужність” ІІІ ступеня. | 19.01.1989 | 03.03.2025 | 1989-01-19 | 2025-03-03 | {"дата народження": "19.01.1989", "дата смерті": "03.03.2025", "місце народження": "село Мотижин Київської області", "місце загибелі": "населений пункт Гончаровка Курської області", "позивний": "«Ірпінь»", "звання": "Солдат", "посада": "Водій-електрик 2-го відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів", "підрозділ": "82 окрема десантно-штурмова бригада Збройних сил України"} | /app/storage/hkgu/pages/б/баришполець-олександр-володимирович.20260722T135824Z.html | 1 | 2026-07-22T13:58:37.757816+00:00 | 2026-08-15T22:34:30.781752+00:00 |
