people: бабеша-дмитро-михайлович
This data as json
| slug | url | name | photo | call_sign | rank | position | unit | place_of_birth | place_of_death | awards | bio | dob | dod | date_of_birth | date_of_death | fields_json | raw_html_path | hydrated | first_seen | last_seen | name_override |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| бабеша-дмитро-михайлович | https://heroes.kyivcity.gov.ua/military-personnel/%d0%b1%d0%b0%d0%b1%d0%b5%d1%88%d0%b0-%d0%b4%d0%bc%d0%b8%d1%82%d1%80%d0%be-%d0%bc%d0%b8%d1%85%d0%b0%d0%b9%d0%bb%d0%be%d0%b2%d0%b8%d1%87/ | Бабеша Дмитро Михайлович | https://heroes.kyivcity.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/unnamed.jpg | Норд | Солдат | Стрілець- санітар | 2 відділення спеціального призначення 3 взвод спеціального призначення 1 рота спеціального призначення в/ч 4438 (23 окремий батальйон спеціального призначення ОПБ) | місто Київ | с. Кліщіївка Донецька область | Орден За мужність ІІІст | Бабеша Дмитро Михайлович народився у Києві, дитинство проводив в селі на Хмельниччині у бабусі та дідуся. З малих років Дмитро був привчений до праці: допомагав по господарству, доглядав за тваринами, косив траву, рибалив, ходив по гриби.з 2002 по 2013 роки навчався у київській школі №302, брав активну участь у предметних олімпіадах та був неодноразово призером. У 2013 році вступив до Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського на спеціальність “медичне приладобудування”, однак події Революції Гідності змінили його життя. Був учасником протестів, у ніч на 20 лютого перебував на Майдані. Після тих подій залишив навчання. У 2014 році вступив до Київського національного університету будівництва і архітектури, де у 2018 році здобув фах у сфері геоінформаційних систем та землевпорядкування. Ще студентом працював у Domino’s Pizza, допомагав батькам на дачі, займався садом, городом, пасікою. Він був відповідальною, товариською людиною з широкими інтересами: грав на гітарі, захоплювався історією, читав художню літературу, вивчав польську мову, грав у футбол та інтелектуальні комп’ютерні ігри, які потребували уважності, стратегії і тактики.Любив природу та з легкістю знаходив спільну мову з будь-ким. Мріяв з дитинства стати письменником. 24 лютого 2022 року Дмитро зустрів у Києві. Повідомлення про початок повномасштабного вторгнення його глибоко схвилювали, але він залишався зосередженим і рішучим. Наступного дня, 25 лютого, разом із матір’ю та сестрою, за допомогою знайомих, виїхав на дачу під Переяславом, де перебував батько. Саме там Дмитро повідомив родині про своє рішення — повернутися до Києва, щоби стати на його захист.Вранці 26 лютого, не маючи власного транспорту, Дмитро вирушив пішки до столиці — шлях від села до Києва складав близько 65 кілометрів. Дорогою йому траплялися небайдужі люди: одні підвезли до траси Київ-Харків, інші — далі до Києва. З 27 лютого 2022 року Дмитро ніс службу в складі підрозділу територіальної оборони в Бортничах. У травні Дмитро добровільно звернувся до Дарницького районного територіального центру комплектування. Згідно з наказом командира військової частини А4438 №4 від 21 травня 2022 року, його було зараховано на військову службу за контрактом і призначено стрільцем-санітаром 2-го відділення спеціального призначення 3-го взводу 1-ї роти спеціального призначення 23-го окремого батальйону спеціального призначення. У липні 2022 року проходив навчання у Великій Британії. Після повернення до України продовжив службу. Попри важку сімейну втрату — смерть батька — Дмитро не зупинився: 1 грудня 2022 року вирушив на фронт до своєї частини, яка на той час перебувала на позиціях у районі міста Бахмут.Він сумлінно та гідно виконував бойові завдання, ризикуючи власним життям заради інших. 24 грудня 2022 року Дмитро разом із побратимами вирушив на бойове завдання в районі села Кліщіївка на Донеччині. Вночі група потрапила під інтенсивний мінометний обстріл. Дмитро зазнав тяжких поранень і перебував в стані коми. Через складні бойові обставини евакуація була неможливою одразу — лише пізно ввечері 25 грудня його вдалося винести з поля бою.Чотири доби лікарі Дніпровського госпіталю N2 вели боротьбу за його життя. 29 грудня 2022 року Дмитро, не приходячи до свідомості, помер від травм несумісних з життям, отриманих при виконанні бойового завдання по захисту України. За особисту мужність, самовідданість і вірність військовій присязі нагороджений: • орденом «За мужність» ІІІ ступеня Указом Президента України від 12 жовтня 2023 р. N688 (посмертно) Похований Бабеша Дмитро Михайлович в селі Бортничі на Алеї Героїв. Героям Слава! | 30.10.1995 | 29.12.2022 | 1995-10-30 | 2022-12-29 | {"дата народження": "30.10.1995", "дата смерті": "29.12.2022", "місце народження": "місто Київ", "місце загибелі": "с. Кліщіївка Донецька область", "позивний": "«Норд»", "звання": "Солдат", "посада": "Стрілець- санітар", "підрозділ": "2 відділення спеціального призначення 3 взвод спеціального призначення 1 рота спеціального призначення в/ч 4438 (23 окремий батальйон спеціального призначення ОПБ)"} | /app/storage/hkgu/pages/б/бабеша-дмитро-михайлович.20260722T133237Z.html | 1 | 2026-07-22T13:32:52.126959+00:00 | 2026-08-15T22:34:30.781752+00:00 |